Історія закладу освіти

Село! - і серце одпочине.

Село на нашій Україні -

Неначе писанка село...

Т. Г. Шевченко.

/Files/images/fnhg.jpg Свою історію має кожна людина, її рід, село, місто – кожен топче свою стежку, а всі стежки разом з’єднані – це і є історичний шлях.

Заснування села Макове належить до XVII століття. Через наше село проходив старовинний шлях, який зв’язував древні міста Глухів і Новгород-Сіверський. Під час піших переходів солдати робили зупинки. Їх улюбленим місцем для відпочинку була велика поляна на березі річки.

Солдати називали це місце Маківським ставом. Тут росло дуже багато маківок – лілей, які надавали місцевості надзвичайної мальовничості. За старовинними переказами перші мешканці назвали своє поселення Маківкою, пізніше ця назва була скорочена і наше село стало називатися Макове.

/Files/images/l;yo.jpg Існує і інша версія про походження назви села. На городах, крім овочів, сіяли багато маку. Маки – красиві квіти червоного, рожевого, білого кольорів, і милуватися ними - велике задоволення. І назва нашого села Макове пішла від того, що воно потопало в квітучих маках.

Невідомо, яка версія визначила назву села, та те, що воно красиве, як квітучі маки і чисто-свіже, як граціозні білосніжні водяні лілії маківки, що воно найкрасивіше село в районі – це безперечно.

Центром культури на селі була і є школа. Навчати дітей у селі Макове почав священик 140 років тому, з 1867 року. Він учив грамоті, рахунку, закону Божому в будинку місцевого поміщика в спеціально прилаштованій кімнаті. Після 1917 року в селі була відкрита чотирикласна школа з кількістю дітей 240 чоловік, яка проіснувала до 1933 року.

В 1934 році почала працювати семирічна школа з кількістю дітей до 250 чоловік. Першим її директором був Іван Тимофійович Шепетун. У роки війни школа не працювала. Після визволення села від загарбників у 1943 році школа відновила свою роботу.

В 1952 році директором був призначений Іван Петрович Чещевий. Він приклав багато зусиль для створення матеріальної бази школи. При школі була створена комбінована майстерня з відповідними станками по обробці дерева та металу. Обладнані кабінети фізики та хімії, створено навчально – дослідну ділянку площею 1га з фруктовим садом, який плодоносить і до сьогодні. Почалася підготовка до переходу на восьмирічне навчання. У 1959 році був останній випуск учнів 7 класу.

З 1962 року при восьмирічній школі були організовані і діяли вечірні класи для навчання молоді, яка не мала середньої освіти.

В 1986 році в школі встановлено центральне опалення, обладнано спортивний майданчик.

Школа пишається своїми випускниками, які одержали вищу освіту і стали висококваліфікованими спеціалістами. Серед колишніх учнів школи – Степан Петрович Бідненко, якому в роки Великої Вітчизняної війни присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Сьогодні у школі - 8 учителів . Це колектив освітян-однодумців, серед яких вищу категорію та звання “Старший вчитель” мають Самойленко Ганна Петрівна, вищу категорію - Тидякіна Олена Миколаївна; ІІ категорію - Тідякіна Світлана В’ячеславівна молоді спеціалісти – Савченко Альона Анатоліївна, Пашкова Людмила Анатоліївна.. Директор школи – Лідія Олексіївна Ревенко.

Школа працює над методичною проблемою “Оптимізація навчально-виховного процесу – одна з умов підвищення ефективності та якості навчання”.

Наша школа – мало комплектна, має всього 36 учнів, 10 з яких навчається у початкових класах та 26 у 5-9 класах. Незважаючи на малу чисельність дітей, ми маємо високі досягнення. Наші учні постійно є призерами районних предметних олімпіад, конкурсів. Це Калюжна Анастасія, Ревенко Ганна, Усик Володимир.

Оскільки школа є єдиним культурним осередком на селі, педагогічний колектив приділяє велику увагу формуванню національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати для розвитку держави, готовність її захищати. Вже стало традицією щороку проводити свята: “Українські вечорниці”, “Моя читацька родина”, “Тато, мама, я – спортивна сім’я”, які з задоволенням відвідують учні, батьки, жителі села./Files/images/Весна іде, красу несе.JPG

Зрозуміло, сільська школа позбавлена сучасних технологій, але хіба лише за монітором комп’ютера можна пізнати спів солов’я чи вранішній схід сонця над нескошеним полем за річкою. Згадаймо фразу: генії народжуються в селі, а помирають у Парижі. І немає значення чи це мало комплектна школа, чи повно комплектна – школа була і буде для дітей другою домівкою. І головне завдання будь-якої школи залишається незмінним – навчання і виховання Людини, Особистості.

Ревенко Л. О. (вчитель географії)

Кiлькiсть переглядiв: 96

Коментарi